Історична довідка свідчить, що наша бібліотека бере свій початок від заснованої в 1912 році першої земської бібліотеки, яка розміщувалася в малій окремій кімнаті в народному домі. Відкриття бібліотеки для жителів с. Широкого було одним із перших культурних надбань. Бібліотека сприяла самоосвіті вчителів і кращій підготовці учнів.

У 1921 році вона змінила своє місце розташування. Книжковий фонд бібліотеки розмістили в клубі. Більшість книг для бібліотеки було придбано за рахунок конфіскації з поміщицьких бібліотек Ушакова, Ковпака, Добровольського, Махоріна. Формуванням книжкового фонду займалась передова молодь селища та перші комсомольці. Найактивніші з них: Павло Чорнявський, Павліченко Петро та інші. На той період книжковий фонд бібліотеки налічував понад 500 книг.

Час минав, селище росло, розбудовувалось. Одна бібліотека вже не мала змоги задовольнити всі запити жителів Широкого. І тому було прийнято рішення в Григорівській церкві відкрити ще одну бібліотеку.

Так і продовжувалась бібліотечна справа в Широкому у 1933-1934рр. Згодом бібліотеку розмістили в окремому будинку сторожки цієї ж Григоріївської церкви. Там вже був і читальний зал. Саме тоді і стала бібліотека районною.

На початку 1938 року в селищі Широке культурно-освітню роботу серед трудівників та інтелігенції проводили дві бібліотеки та вісім хат-читалень. Поступово книжковий фонд оновлювався і за 26 років існування бібліотеки нараховував близько 30 тис. екземплярів. На цей час бібліотеки обслуговували понад 2000 читачів.

Подальший розвиток бібліотеки перервали роки Великої Вітчизняної війни. З приходом фашистських окупантів бібліотеки були пограбовані, книги викидалися з вікон і спалювалися поряд з приміщеннями бібліотек, але частину книг вдалося зберегти.

Важко було відроджувати бібліотеку в районі після війни. Треба починати практично з нуля, адже весь книжковий фонд було знищено. Але, не зважаючи на життєві труднощі, Широківська бібліотека піднялася і відновила свою роботу у березні 1946 року. Фонд її на той час налічував всього 300 книг, працював один бібліотекар. На жаль, ім’я її не встановлено. Ця тендітна жінка доклала багато зусиль до відродження бібліотеки. Свою роботу вона розпочала з організації збору літератури серед населення.

Поступово Широківщина заліковувала рани, нанесені жорстокою війною. Розпочалася відбудова шкіл, лікарні, закладів культури. Виникла потреба в спеціалістах різних професій, необхідні були знання, а значить книги.

В 50-х роках колектив бібліотеки значно збільшився. В її стіни прийшли професійно грамотні, самовіддані ентузіасти, які своєю працею служили її величності книзі. Завідуючою бібліотекою в цей період працювала Жук Галина Іванівна.

Великою повагою користувався серед односельців колектив бібліотеки, очолюваний нею. Завідуючою читальним залом працювала Цюрупа Т.О., бібліотекарем абонементу Устименко Л.І. Зовсім молодою дівчиною прийшла в зачароване царство книг Кутова Т.І., закінчивши у 1955 році Дніпропетровський технікум підготовки культосвітніх працівників. У 1953 році приїхала в наше селище після закінчення Херсонського культосвітнього училища Коноваленко Олена Іванівна.

Активно розвивається бібліотека у 60-х роках. У 1956 році завідуючою Широківської районною бібліотекою стала Устименко Любов Іванівна. Це завдяки її наполегливості, авторитету бібліотека із старого непристосованого приміщення перейшла у районний будинок культури, а пізніше – у 1974 році – в новозбудоване двоповерхове приміщення, де і до цього часу знаходиться.

Любов Іванівна підняла роботу на такий рівень, що у 1961 році бібліотеці було присвоєно почесне звання «Бібліотека відмінної роботи». Саме в той період у районній бібліотеці було створено методичний відділ і методистом призначено Талалай Валентину Іванівну.

На кінець 1965 року книжковий фонд районної бібліотеки значно зріс і сягав 21038 книг, зросла і кількість читачів – 3500. У бібліотеці було гарно і затишно, зі смаком обладнаний читальний зал на 20 посадочних місць. Щороку до бібліотеки надходило 58 назв газет та журналів, постійно із державного бюджету виділялися кошти на придбання літератури. Штат бібліотеки становив 5 працівників: один із них мав вищу освіту, а чотири-середню-спеціальну.

Активно розвивається бібліотечна справа в районі протягом десятиріччя з 1965-1975роки. Поступово збільшився книжковий фонд і на кінець 1975 року становив 40435 екз. В цей час «сім'я бібліотекарів» поповнилась молодими, енергійними спеціалістами. В листопаді 1966 року з далекої Свердловської області до Широкого приїхала молода, симпатична жінка Пєстерєва Олена Леонтіївна. А була вона на той час уже досвідченим спеціалістом, закінчила Пермський бібліотечний технікум. Через рік після приїзду Олени Леонтіївни, у 1967 році після закінчення Дніпропетровського культосвітнього училища, в рідне Широке повернулась молодий спеціаліст Кращенко Лариса Іванівна. Нікітченко Світлана Олексіївна починала свою трудову діяльність бібліотекарем дитячої бібліотеки у 1971 році, а з часу централізації – у відділі комплектування та обробки літератури.

З 1 жовтня 1976 року починається новий етап у житті бібліотек району. Відповідно до рішення № 295 виконкому Широківської районної ради депутатів від 06.08.1975 року «Про централізацію мережі державних масових бібліотек району» Наказом № 54 від 2 жовтня 1976 року по Широківському відділу культури встановлено: з 1 жовтня 1976 року всі сільські, селищні, дитячу і районну бібліотеки об’єднати в єдину централізовану систему на базі районної бібліотеки для дорослих, з єдиним книжковим фондом, штатом адміністративним і господарським керівництвом.

В цей час створюються нові структурні відділи: відділ обслуговування, методико-бібліографічний, відділ комплектування та обробки літератури, відділ використання єдиного книжкового фонду, нестаціонарний та господарські відділи. Значно покращилась матеріально-технічна база бібліотек. Це був період розквіту бібліотечної справи в районі.

Працівники структурних підрозділів централізованої бібліотечної системи прагнули глибоко вивчати й якнайповніше задовольняти запити читачів. ЦБС мала фонд універсального профілю, розрахований на задоволення загальноосвітніх, культурних і професійних запитів читачів, які проживають на території району. Формування єдиного фонду велось на основі координації з бібліотеками інших систем і відомств. Основні джерела комплектування: бібколектор, книжкові магазини, агентство «Союз друк».

Єдиний фонд ЦБС комплектувався і оброблявся працівниками відділу комплектування та обробки літератури. Завідуючою відділом комплектування з 1976 по 1983 рік працювала Костіна Ніна Іванівна.

Щомісячно відділ комплектувався новою літературою, займався розподілом книг між структурними підрозділами та організовував виставки-перегляди нової літератури для ознайомлення з нею бібліотечних працівників ЦБС.

Одночасно з відкриттям відділу комплектування і обробки у бібліотеці створено відділ МБА (міжбібліотечний абонемент). Його очолила Нікітченко Світлана Олексіївна.

Одним із структурних підрозділів центральної бібліотеки тоді також був нестаціонарний відділ, робота якого полягала в тому, щоб здійснити обслуговування читачів у віддалених населених пунктах, де не було стаціонарних бібліотек. Господинею цього відділу була Неруш (Ярощук) Лідія Олександрівна Вона понад усе любила свій бібліобус, на стоянках якого її завжди чекали читачі. Лідія Олександрівна обслуговувала такі населені пункти: с.Кряжове, с.Калинівка, с.Яблунівка, Червонівська восьмирічна школа, с.Зелений Став, колгосп ім. Фрунзе, військова частина, с.Широка Дача. Трудівникам села це була потрібна і доступна форма обслуговування. В середньому за рік Лідія Олександрівна обслуговувала 500 читачів.

На жаль, у 1997 році нестаціонарний відділ було закрито. Важко було змиритися з його скороченням. Та доля розпорядилась так, що у кінці села Широке для жителів І-ої та ІІ-ої дільниці відкрито пункт видачі, завідуючою яким стала та ж сама Лідія Олександрівна Неруш.

Під час централізації бібліотек району у 1977 році було створено довідково-бібліографічний та інформаційний відділ. Саме в той час доля привела в наше селище молодого спеціаліста Левченко Наталію Іванівну, яка почала працювати в центральній бібліотеці бібліографом. Бібліограф здійснював масову роботу, надавав індивідуальну та колективну інформацію, виконував різні запити читачів. В середньому за рік Наталя Іванівна видавала близько 300 довідок. Вона зуміла так організувати роботу відділу, що наша центральна бібліотека протягом восьми років була школою передового досвіду з питань бібліографії для всіх бібліотекарів області.

У 1983 році директором бібліотеки стала Костіна Ніна Іванівна. Протягом майже чверті століття очолювала вона Широківську книгозбірню.

В цей період бібліотечна справа в районі розвивалася дуже активно, збільшувалися основні показники, а до бібліотеки надходило понад 50000 екз. книг щороку. Щоправда, починаючи з 1986 року, кількість читачів почала зменшуватись, так як більшість із них вже мала можливість комплектувати власні бібліотеки та ними користуватись.

З січня 1978 року на базі центральної бібліотеки почав діяти профорієнтаційний клуб «Мрійник». За час його існування у бібліотеці були проведені зустрічі з людьми різних професій: хірургом Кравченко В.С., водієм Кирилко М.В., листоношею Поповою А.М., кондитером Ковтун Н.М. Але в зв’язку з тим, що у 90-х роках багато навчальних закладів перейшли на платну форму навчання, діяльність цього клубу припинилась.

В травні 1978 року на базі читального залу було створено клуб «Голубі далі». Ініціатором його створення стала Кремер Світлана Юріївна. Протягом 18 років існував клуб, за цей період було проведено 72 засідання, кожне з яких присвячене творчості відомих поетів. Але летів час, змінювався склад членів клубу, їх інтереси. І в 1995 році радою клубу було прийнято рішення про зміну назви клубу і статусу. Так у березні 1995 року на світ з’явився новий клуб «Леся», який і діє до цього часу.

У 1997 році на базі центральної бібліотеки був створений клуб знавців та любителів народознавства «Берегиня», головою якого обрано вчителя Широківської СШ № 1 Тараненка В.Д., замісником – бібліотекаря абонементу Курочку С.І. Завдання клубу полягало у відродженні традицій, культури, народним промислів українського народу, любові до пісні, народної мудрості та творчості. Учасники клубу збирали фольклор, відтворювали забуті звичаї, в цьому їм завжди на допомогу приходив фольклорний ансамбль «Сусідоньки».

Переломними для центральної бібліотеки виявилися 90-ті роки. З ростом роздрібних цін на друковану продукцію, із зменшенням фінансування бібліотек нових надходжень ставало все менше. На початку 1991 року їх було 27000, а у 1996 році 2958 екземплярів книг.

З січня 1997 року почалося скорочення штату, було закрито деякі відділи, зокрема нестаціонарний, а відділ організації та використання єдиного фонду і відділ комплектування та обробки реорганізовано у відділ формування та збереження єдиного фонду. Завідуючою цим відділом призначено Нікітченко Світлану Олексіївну.

Зменшений ліміт на заробітну плату позначився на фінансовому становищі бібліотеки. Бібліотекарям довелося працювати на 0,75, а то й на 0,5 посадового окладу. Штат працівників тоді налічував 8 чоловік. Два працівники обслуговували дітей (Кращенко Л.І. та Бондарчук Л.В.), зав. методико-бібліографічним відділом Неруш Л.О., бібліограф – Левченко Н.І., бібліотекарі – Курочка С.І. та Лоза В.В., директор Костіна Н.І., завідуюча відділом формування та збереження єдиного фонду Нікітченко С.О. Внаслідок цього суттєво змінився зміст роботи бібліотеки, якість обслуговування читачів та кількісні показники.

Дефіцит бюджету дуже негативно вплинув на матеріальне становище бібліотеки. Відсутність комплектування фондів, неспроможність бібліотеки задовольнити інформаційні потреби своїх користувачів спонукало бібліотечних працівників до пошуку альтернативних джерел поповнення фонду. Один із них – запровадження платних послуг. Так у липні 1997 року в центральній бібліотеці відкрито платний абонемент. Спочатку за власні кошти працівники бібліотеки придбали декілька примірників, та згодом за рахунок платних послуг фонд бібліотеки значно зріс і поповнився актуальними виданнями.

Незважаючи на матеріальні труднощі і незгоди 1997 рік для працівників центральної бібліотеки був знаменний тим, що у травні місяці бібліотека на районному рівні святкувала своє 85-річчя.

Ну рубежі віків і тисячоліть у діяльності бібліотеки відбулися позитивні зміни. У 2001 році з районного бюджету на придбання літератури було виділено 5000 грн., протягом року для бібліотеки придбано ксерокс і гардинне полотно на вікна. Бібліотечні працівники з новими силами, піднесенням та надією на краще включилися в роботу по залученню читачів, формуванню читацьких інтересів громади, виховання їхньої інформаційної культури та забезпечення вільного доступу до інформації. Приємною несподіванкою для бібліотекарів стало й те, що рішенням сесії районної ради на поповнення бібліотечного фонду було виділено 20000 грн. З них витрачено на літературу 16000 і 4000 на передплату періодичних видань. Протягом року бібліотека одержувала 92 назви газет і журналів. Кошти від платних послуг також використовувалися на комплектування фонду.

У цей період продовжують впроваджуватись нові форми популяризації книги, проводяться різноманітні масові заходи – і не лише для користувачів, але й для бібліотечних працівників. Адже у 2003 році для фахівців бібліотечної справи центральної бібліотеки у методичному відділі було відкрито професійний клуб «У методиста». Метою цього клубу є підвищення професійного і культурного рівня бібліотекаря, підняття свого ділового іміджу та удосконалення навичок спілкування.

У 2006 році централізовану бібліотечну систему очолив молодий, енергійний, перспективний директор – Бондарчук Лілія Володимирівна. Під її керівництвом бібліотека запрацювала з новими силами, ще енергійніше та завзятіше. Згуртований її вмілими руками бібліотечний колектив з честю відстоював свою роботу під час презентацій-бенефісів «Дніпропетровщина запрошує на побачення» у 2011, 2012 та 2013 роках; під час експертно-діагностичного аналізу роботи бібліотеки у квітні 2012 року; та з розмахом для широкого загалу відзначив 100-річний ювілей Широківської районної бібліотеки.

У 2012 році в районній бібліотеці сформовано новий відділ – краєзнавчий сектор. У травні 2013 року відкрито Центр слов’янської писемності та культури з метою популяризації близькості культур слов’янських народів, сприяння збереженню слов’янських мов, культури та звичаїв.

На початку того ж 2013 року стали відомими результати конкурсу від програми «Бібліоміст» – «Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до Інтернету – ІV». Широківська районна бібліотека здобула в ньому перемогу, в результаті якої у листопаді місяці було відкрито Інтернет-центр з вільним доступом до мережі Інтернет для задоволення потреб громади.

На сьогодні можна з упевненістю сказати, що сучасна Широківська районна бібліотека – це одне із найулюбленіших місць проведення дозвілля багатьох поколінь широчан.

Нинішній колектив бібліотеки з повним правом пишається своєю історією, досвідом роботи. Гордістю бібліотеки, її золотим фондом є і ветерани бібліотечної справи, і молоді бібліотекарі. Всі ці люди – ентузіасти, професіонали і просто прекрасні жінки: директор Бондарчук Л.В., заступник директора по роботі з дітьми Кращенко Л.І., завідувач методико-бібліографічним відділом Ільчишина Т.В., бібліограф Левченко Н.І., завідуюча краєзнавчим сектором Курочка С.І., завідуюча відділом обслуговування Лоза В.В., бібліотекар читальної залиВасилега Л.О., бібліотекар абонементу Черниш С.В., бібліотекар по каталогам Бондаренко О.І., бібліотекар дитячої бібліотеки Славінська Л.А., бібліотекар по роботі з молоддю Дорохіна Н.М.

Також варто зазначити, що і сьогоднішній день завтра вже буде історією, А історію як ми знаємо, творять люди. Саме дякуючи їм бібліотека 100 років існувала і існуватиме ще довго.

Кiлькiсть переглядiв: 12

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.