Народ мій є! Народ мій завжди буде!

Ніхто не перекреслить мій народ!

Пощезнуть всі перевертні й приблуди,

І орди завойовників-заброд!

Щорічно з 2007 року згідно Указу Президента України третя неділя травня – День пам’яті жертв політичних репресій. Цього дня українці згадують своїх співвітчизників, які загинули внаслідок репресивної політики тогочасної влади.

День пам'яті встановлено окремою датою на підтримку ініціативи громадськості. Раніше репресованих згадували разом із жертвами голодоморів. Сьогодні ж жодних таємниць, замовчувань та викривлень у питаннях, які стосуються політичних репресій немає і не може бути.

З метою формування національної свідомості громади, патріотичного виховання дітей та учнівської молоді, гідного вшанування жертв політичних репресій в районній бібліотеці протягом тижня проведено ряд заходів: презентація тематичної виставки «Повернені імена», бібліографічний огляд літератури «Відроджена пам’ять», інформаційна хвилинка «І поліг наш народ, наче скошене жито». А 17 травня бібліотекарями відділу обслуговування була проведена тематична година «І лине вічне слово з висоти». На захід завітали очільники району – в.о. голови Широківської РДА Діна Діхтяренко, голова районної ради Олександр Євтушенко, заступник голови районної ради Вікторія Лаврова, голова селищної ради Ігор Сагура, – представники трудових колективів селища, друзі та партнери бібліотеки.

Під час тематичної години запрошені мали змогу дізнатися про діяльність представників «Розстріляного Відродження» – літературно-мистецького покоління 20-30-х років ХХ століття в Україні, що представило світу високохудожні твори у галузі літератури, живопису, музики, мистецтва; і діяльність яких стала піком становлення та розвитку української культури.

Двадцяте століття відіграло важливе значення у становленні незалежності для багатьох держав світу. Україна в цьому контексті не стала винятком. Прагнення здобути незалежність змусило не одне покоління стати до боротьби за самобутність власної культури, мови, літератури та мистецтва. Провідною силою у вирішенні цього питання стала українська інтелігенція. Письменники, поети, діячі культури та мистецтва нарешті знайшли в собі сили виступити в боротьбі за надання українській культурі належного статусу та підняття рівня її розвитку. Проте влада думала інакше… Бажаючи стати на перешкоді цьому масштабному процесу, правляча партія почала діяти забороненими методами: замовчуванням, нищівною критикою, репресіями, арештами, розстрілами. Початком масового знищення української інтелігенції вважається травень 1933 року, коли відбулися арешт Михайла Ялового та самогубство Миколи Хвильового.

Лесь Курбас, Микола Куліш, Валер’ян Підмогильний, Марко Вороний, Олекса Слісаренко, Григорій Епік, Людмила Старицька-Черняхівська, Гнат Хоткевич… Це далеко не повний список імен – цвіту української нації, – життя яких обірвалося так і не діждавшись здійснення тієї заповітної мрії, до якої вони прагнули усім своїм серцем, своїми думками, помислами і діями.

Широківська земля виплекала немало своїх славних синів і дочок, якими пишається вся Україна. Серед них широківський просвітянин, актор, публіцист, громадський діяч Авраменко-Ирій Андрій Васильович. Він брав активну участь в національному відродженні краю та країни, за що також був заарештований та розстріляний у 1944 році. Посмертно реабілітований лише в роки незалежності 11 березня 1994 року. В його особі цього дня було вшановано пам'ять всіх представників української інтелігенції, що віддали своє життя за кращу долю своєї країни та українського народу.

Завершився захід покладанням квітів до пам’ятної дошки А.Авраменку, яка в 2001 році встановлена на будівлі Широківської районної бібліотеки.

/Files/images/100_4549.JPG

/Files/images/100_4556.JPG

/Files/images/100_4551.JPG/Files/images/P4291613.JPG/Files/images/P4291617.JPG

Кiлькiсть переглядiв: 21

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.